Використання гендерно чутливого підходу під час спілкування з постраждалими, які пережили насильство в умовах збройного конфлікту: роль органів місцевого самоврядування, закладів освіти та культури
Використання гендерно чутливого підходу під час спілкування з постраждалими, які пережили насильство в умовах збройного конфлікту: роль органів місцевого самоврядування, закладів освіти та культури
Повномасштабна збройна агресія проти України спричинила значні гуманітарні наслідки для населення. Серед них – зростання ризиків різних форм насильства, зокрема домашнього, психологічного, економічного та пов’язаного зі збройним конфліктом сексуального насильства. У цих умовах особливого значення набуває здатність працівників органів місцевого самоврядування, освітніх, культурних та соціальних установ забезпечувати підтримку постраждалих із дотриманням принципів гендерної рівності, недискримінації та поваги до людської гідності.
Гендерно чутливий підхід є одним із важливих інструментів реалізації державної політики у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також виконання Національного плану дій з реалізації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека».
Сутність гендерно чутливого підходу
Гендерно чутливий підхід передбачає врахування різних потреб, ризиків, життєвого досвіду та наслідків війни для жінок, чоловіків, дівчат і хлопців під час надання послуг, консультування та комунікації.
В умовах збройного конфлікту люди можуть переживати насильство по-різному. Жінки частіше стикаються з ризиками сексуального та гендерно зумовленого насильства, тоді як чоловіки нерідко уникають звернення по допомогу через суспільні стереотипи щодо «сильної статі». Особливої уваги потребують діти, особи похилого віку, внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю.
Чому це важливо для працівників громади
Представники місцевого самоврядування, закладів освіти, культури, молодіжної сфери та соціального захисту часто стають першими особами, до яких звертаються постраждалі за допомогою або підтримкою.
Від того, наскільки коректно та професійно буде побудоване спілкування, залежить:
- рівень довіри до органів влади та установ;
- готовність людини звертатися по подальшу допомогу;
- своєчасність отримання соціальних, психологічних та правових послуг;
- запобігання повторній травматизації постраждалої особи.
Основні принципи гендерно чутливого спілкування
Повага та недискримінація
Усі люди мають право на однакове ставлення незалежно від статі, віку, національності, соціального статусу, місця проживання чи інших ознак. Під час спілкування необхідно уникати будь-яких проявів упередженості або дискримінації.
Конфіденційність
Інформація про випадки насильства належить до чутливих персональних даних. Працівники повинні забезпечити нерозголошення отриманої інформації без згоди постраждалої особи, крім випадків, передбачених законодавством.
Безпечне середовище
Розмова повинна проводитися у спокійній атмосфері, де людина почуватиметься захищеною та матиме можливість вільно висловитися.
Орієнтація на потреби людини
Головним завданням є не збирання подробиць події, а визначення потреб постраждалої особи та сприяння отриманню необхідної допомоги.
Практичні рекомендації для працівників
Під час спілкування рекомендується:
- уважно вислуховувати людину без перебивання;
- демонструвати підтримку та емпатію;
- використовувати зрозумілу і коректну лексику;
- ставити відкриті запитання;
- інформувати про наявні послуги та механізми допомоги;
- за необхідності скеровувати до відповідних фахівців.
Корисними можуть бути такі фрази:
- «Дякую, що поділилися цією інформацією».
- «Мені шкода, що Вам довелося пережити такий досвід».
- «Ви не несете відповідальності за насильство, якого зазнали».
- «Ми допоможемо Вам знайти необхідну підтримку».
Типові помилки, яких слід уникати
Працівникам не рекомендується:
- ставити запитання, що містять приховане звинувачення;
- висловлювати сумніви щодо правдивості слів людини;
- нав’язувати власні рішення;
- знецінювати переживання постраждалої особи;
- поширювати стереотипні судження щодо ролі жінок або чоловіків у суспільстві.
Подібні дії можуть призвести до втрати довіри та відмови людини від подальшого отримання допомоги.
Роль закладів освіти та культури
Заклади освіти та культури можуть відігравати важливу роль у формуванні культури ненасильства, гендерної рівності та взаємоповаги через:
- проведення просвітницьких заходів;
- інформаційні кампанії;
- тематичні виставки та культурно-мистецькі заходи;
- тренінги з питань гендерної рівності та протидії насильству;
- підтримку ініціатив, спрямованих на зміцнення згуртованості громади.
Особливо актуальною така діяльність є для громад, які постраждали від наслідків війни або перебувають у тимчасовій окупації.
Використання гендерно чутливого підходу під час спілкування з особами, які пережили насильство в умовах збройного конфлікту, є важливою складовою професійної діяльності працівників органів місцевого самоврядування, закладів освіти, культури та соціальної сфери. Такий підхід сприяє відновленню довіри, забезпечує повагу до прав людини та допомагає постраждалим отримати своєчасну й ефективну підтримку. Лише через поєднання професійності, людяності та дотримання принципів гендерної рівності можливо створити безпечне середовище, у якому кожна людина почуватиметься почутою, захищеною та підтриманою.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
