Гендерно зумовлене насильство
Гендерно зумовлене насильство непропорційно вражає жінок і дівчат, а в ситуаціях переміщення ризик зазнати ГЗН зростає.
Різні форми гендерно зумовленого насильства:
• Фізичне насильство: будь-який акт фізичного насильства, який не має сексуального характеру і призводить до болю, дискомфорту або травми, наприклад, домашнє насильство.
• Сексуальне насильство: будь-яка форма сексуального контакту без згоди, така як згвалтування (у тому числі в контексті шлюбу), сексуальна експлуатація, примус до проституції, торгівля людьми та недоречні дотики.
• Економічне насильство: відмова або обмеження в ресурсах, можливостях або послугах, освіті, медичних сервісах або інших соціальних послугах.
• Психологічне/емоційне насильство: погрози фізичним або сексуальним насильством, залякування, приниження, вимушена ізоляція, переслідування, домагання, небажана увага, зауваження, жести або записки сексуального та/або загрозливого характеру, знищення дорогих речей тощо.
Існує кілька спеціалізованих служб у сфері гендерно зумовленого насильства, доступних для постраждалих від ГЗН. Щоб переглянути список партнерів УВКБ ООН, які надають безкоштовні консультації та допомогу, натисніть ТУТ . З переліком послуг у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, які надає Уряд України та партнери, можна ознайомитися ТУТ.
1. Ведення випадків ГЗН / Кейсменеджмент ГЗН: До процесу ведення справ залучається соціальний працівник/працівниця, який підтримує постраждалих в оцінці їхніх потреб у різних секторах (фізичного та психологічного здоров’я, юридичного, безпеки та захисту, забезпечення засобами до існування тощо) та супроводжує їх до інших служб шляхом перенаправлення за згодою осіб, що пережили насильство.
2. Медичні послуги/перенаправлення до закладів охорони здоров’я: постраждала особа може бути перенаправлена до медичних закладів для усунення наслідків фізичнога та рекпродуктивного здоров’я та травм спричинених інцидентами ГЗН. Сюди включають послуги, пов’язані з клінічним лікуванням (зґвалтування) – протягом 71-120 годин після інциденту сексуального насильства.
3. Послуги з питань психічного здоров’я: постраждала особа може бути перенаправлена на клінічне лікування психічних розладів, спричинених інцидентами ГЗН. Для такого реагування потрібні спеціалізовані послуги, що надаються кваліфікованими фахівцями.
4. Психосоціальна підтримка: послуги або підтримка постраждалих від гендерно зумовленого насильства для відновлення після емоційних, психологічних та соціальних наслідків ГЗН, включаючи кризову допомогу, довгострокову емоційну та практичну підтримку, інформаційну та освітню з метою одужання. Це можна зробити за допомогою: психологічної першої допомоги та консультацій кваліфікованих фахівців, спрямованих на подолання стресу, психологічних травм і депресії.
5. Послуги правової допомоги: Надання послуг правової допомоги, які можуть сприяти чи допомагати постраждалим підвищувати обізнаність про свої права, вимагати дотримання своїх законних прав і приймати обґрунтовані рішення щодо доступу до правосуддя.
6. Безпечний притулок: Особа може бути перенаправлена/супроводжена до безпечного будинку або притулку, який забезпечує негайну безпеку, тимчасовий притулок та підтримку постраждалим та їхнім сім’ям, які перебувають у безпосередній небезпеці, які рятуються від насильницьких чи жорстоких ситуацій або перебувають під загрозою подальшого насильства.
7. Безпечні простори: постраждала особа може бути переправлена до безпечного простору для жінок і дівчат, щоб почуватися фізично, емоційно безпечно та комфортно, а також насолоджуватися свободою самовираження без страху бути засудженою. Це простір, де жінки вільно взаємодіють, спілкуються та отримують інформацію про доступ до послуг.
8. Охорона/поліція: Потерпіла особа може бути перенаправлена до служб безпеки, що надаються державною поліцією та службами охорони
9. Забезпечення засобів до існування/ розширення економічних прав і можливостей: розвиток навичок, зміцнення потенціалу чи надання ресурсів, які дадуть можливість постраждалим і вразливим особам набути знань і навичок для пошуку роботи чи початку діяльності, що забезпечить їм доходи та розширить їхні права та можливості.
10. Екстрена підтримка базових потреб: включає надання будь-яких непродовольчих товарів для задоволення базових потреб. Ця підтримка може включати надання гігієнічних наборів, одягу, дитячих речей тощо.
