Що таке гендерна дискримінація?
Гендерна дискримінація описує ситуацію, в якій до людей звертаються по-різному просто тому, що вони чоловіки або жінки, а не на основі їхніх індивідуальних навичок або здібностей.
Нижче наводиться список дискримінаційних дій, з якими ви можете зіткнутися серед однолітків, у школі або на роботі.
Сексуальні домагання, кетколінг (вуличні домагання)
Переслідування і «кс-кс-кс-кання» на вулиці є яскравими прикладами того, як обмежується право жінок вільно пересуватися у навколишньому середовищі. Нормалізація переслідувань і бездіяльності перехожих і влади увічнює цю форму дискримінації та обмежує свободу жінок.
Гендерні стереотипи у школі та на роботі
Стереотипи – це те, коли суспільство очікує від людей дій залежно від їхньої статі. Наприклад, стереотипним твердженням є те, що дівчатка мають допомагати по господарству і доглядати за дітьми, скромно одягатися і не ходити вулицею пізно вночі.
Стереотипи часто можуть проникати в школу і на роботу, де дівчаток з меншою ймовірністю будуть заохочувати до вивчення наукових і технічних дисциплін або керівної ролі через «чоловічу природу» цих занять. Аналогічним чином здаються позитивними стереотипи і гендерні ролі, де чоловік є «годувальником» або «захисником» сім’ї. Проте таким чином на чоловіків і хлопчиків лягають тягарем такі обов’язки, які можна було б більш позитивно розділити в рамках рівного партнерства.
Таке ставлення обмежує й можливості дівчаток і жінок, роблячи їх менш здатними робити свій внесок у покращення життєвих умов родини.
Об’єктивація і негативна репрезентація
Об’єктивація – це ситуація, коли до людини ставляться, як до товару чи предмету. Це часто трапляється у засобах масової інформації, де жінок сексуалізують. Це призводить до того, що їхньому зовнішньому вигляду приділяється набагато більше уваги, ніж іншим здібностям. Це впливає на формування у свідомості дівчат і жінок образу ідеального тіла, на їхню самооцінку і, врешті, на те, наскільки вони себе цінують.
«Скляна стеля» і «липка підлога»
«Скляна стеля» – це невидимий бар’єр, який ефективно перешкоджає просуванню людини професійними сходами та досягненню нею високих позицій у бізнесі або політиці. Такими працівниками, як правило, є жінки. Протилежністю скляній стелі є так звані «ескалатори», які дозволяють за короткий строк добитися значного кар’єрного зростання.
Синдром «липкої підлоги» іноді використовується нарівні з терміном «скляна стеля», але попри те, що поняття застосовуються за аналогічних явищ (неможливості просування на роботі), розглядаються вони в абсолютно різних контекстах. «Скляна стеля» – це бар’єр до досягнення престижних посад. «Липка підлога» означає «прилипання» до посади з найнижчим рівнем доходу і престижу без можливості кар’єрного просування. Здебільшого це явище стосується жінок таких професій, як покоївки, няні, офісний персонал, медсестри, вчителі тощо.
Жінки після закінчення різних навчальних закладів мають набагато менше шансів на ринку праці, ніж чоловіки. Працедавці не хочуть наймати молодих жінок, побоюючись, що ті незабаром підуть у декрет. Роботодавці також не хочуть брати на роботу й жінок зрілого віку, тому що, на їхню думку, вони неспроможні відповідати вимогам, що висуваються перед співробітниками компанії, що динамічно розвивається. Зазвичай працедавці дотримуються переконання, що родинні обов’язки жінки, яка має дітей, негативно впливають на ефективність її роботи.
